Офіційний сайт Олевської міської ради

Alternative content

Get Adobe Flash player

ВИБОРЧА КОМІСІЯ

___________________________

Баннер

Привітання

Пошук на сайті


ДЛЯ ТУРИСТІВ

МІСТА-ПОБРАТИМИ

Про Олевськ пишуть

 

Olevsk Sity

Календар

2019
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Випадкове фото

Лічильники

 

 

 

Головна Новини Олевська міська рада До дня української писемності та мови
До дня української писемності та мови
Автор: Content manager   

  Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

  Заклятий для сусіднього хижацтва.

  Вона твого життя міцна основа,

  Певніша над усі скарби й багатства.

  (П. Куліш)

Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові, ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків-запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців, феноменально мужніх юнаків-лицарів, які смертю хоробрих загинули під Крутами, відчайдушних воїнів УПА.Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагеліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

В когось день української писемності та мови асоціюється з його засновником Преподобним Нестором-Літописцем, в когось з популяризаторами українського слова, в когось з Міжнародним конкурсом знавців української мови ім. Петра Яцика. Кожна людина знайде в своєму серці відгук цього святкового для України дня.

Ми часто милуємося краєвидами природи. Слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. Зачудовано спостерігаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. Замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду.

Про що вони мріють?Земна краса завжди прагнула натхненного слова. Воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенді, поезії. Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими.